МОРТIМEР
Еквівалент
Еквіваленти втілюють свій аромат виключно у фізичній формі безпосередньо із запасу амарантину у своєму тілі. Їм не потрібні ні предмети, ні умови зовнішнього середовища, щоб розкрити потенціал аромату.
Запас
Кількість амарантину, яку носій може використовувати до повної знемоги.
Відновлення
Константа, від якої залежить швидкість регенерації амарантину в тілі носія.
Контроль
Здатність людини керувати своїм ароматом, що залежить від ряду факторів.
Радіус
Площа та дальність, на які здатний діяти аромат.
Швидкість
Те, наскільки швидко реалізується аромат.
Чіткість
Здатність до точності
відтворювати задумане
Здатність досконально
відтворювати задумане.
Аромат
Інтереси
Характер
Аромат
Мортімер здатний взаємодіяти з ландшафтом, покриваючи обрану ділянку місцевості болотом, брудом та трясовиною. Ця область стає полем, на якому Мортімер здатний реалізувати свій потенціал у повній мірі. Там, за шаром болота, знаходиться "Сутінкова Казка" — простір, що повністю складається з бруду, який Мортімер використовує у своїх цілях. Поки він залишається на своїй території, йому під силу керувати брудом повною мірою, змінюючи його форму і навіть на якийсь час наділяючи зачатками розуму.
Все, що існує в "Сутінковій Казці", не пропадає після того, як Мортімер перестає використовувати аромат. Навпаки, іноді хлопець відправляється по той бік, щоб наповнити Казку деталями: світ на тому боці поступово стає ще глибшим, обростаючи тінями та таємницями.
Характер
Той ще чистоплюй і буркотун: Мортімер намагається не наближатися до тварин, не зносить їдких запахів і уникає хворих людей. Будучи людиною дуже ерудованою і тямущою, він запросто знайде тему, яка зачепить його співрозмовника. Незнайомій людині він може здатися куди більш похмурим і непривітним, ніж є насправді, але навіть за манерою мови швидко стане зрозуміло, що Мортімер з радістю готовий і поміркувати про щось, і поговорити про просте. Він любить починати розмови з людьми, які досконало розбираються у своїй справі, тим самим разширюючи свій кругозір.
Інтереси
Ще з юнацтва у Мортімера з'явився потяг до того, щоб навчитися придушувати або зовсім витіснити зі своєї голови поняття страху. Йому подобається знаходити те, що може спровокувати приступ жаху: так Мортімер навчився вводити себе в стан сонного паралічу, звик гуляти по нелюдимих і моторошних місцях, став довго розглядати відразливі картини і глибоко захопився теургією.
Саме в ній він знайшов ту межу невідомого, що куди суттєвіше і на практиці небезпечніше, ніж звичайні забобони, на зразок ворожби. Мортімер добре знайомий з ритуалами окультизму і нерідко сам був присутній під час їхнього проведення. Всі подібні обряди проводяться строго поза стінами замку — це було узгоджено з Фрідою практично відразу після їхнього знайомства.