Скрегіт

Другим по-справжньому глобальним потрясінням для Віоландо став Скрегіт, який стався на 48-му році після утворення планети. Прийнято вважати, що катаклізм почався, коли небо по всьому світу затяглося подобою плівки або міхура, після чого почав звучати різкий скрипучий звук, схожий на скрегіт. Тільки він припинився, полив дощ, який за своєю природою виявився аномальним: краплі його проходили крізь будь-яку неживу матерію, тому сховатися від них було практично неможливо.  

​

Думка багатьох людей різниться з приводу того, що відбувалося далі: переважна більшість запевняє, що вони практично миттєво заснули, інші ж стверджують, що на власні очі бачили, як дощ закінчується, а плівка на небі зникає. Одні говорять про кульові блискавки під час всесвітньої зливи, деякі вважають, що у всьому винен сам звук, скрегіт, який призвів до викривлення реальності як такої.

​

Явних наслідків Скрегіта було декілька: коли світ прокинувся від дивного сну, багато хто виявився бездиханним, а тіла деяких і зовсім виглядали так, ніби ті загинули від удару блискавки. Знайшлися, проте, й інші: люди, які почали відчувати поряд зі своїм тілом клубок дивної енергії, але не знають, як з нею взаємодіяти. Згодом цю енергію назвали амарантином, а тих, хто їй володіє — носіями.

​

Поступово деякі носії навчилися взаємодіяти із цим джерелом. Чи воно проявлялося у фізичні формі, чи ні, цьому самому явищу світова спільнота дала назву "Аромат".

Скрегіт вважається абсолютно незрозумілою подією і донині. Якщо про Амальгаму світова спільнота говорить уже з меншим жахом, то спогади про Скрегіт щільно відбилися в пам'яті тих, хто нині живе.

Величезна смертність через катаклізм, поява носіїв і ставлення до них, зловживання ароматом і все нові упередження — усе це турбує Віоландо і досі. Після Скрегіта світ ще більше почав тріщати по швах і став на кілька кроків далі від згуртування. Поки одні шукають спосіб об'єднати та зрозуміти носіїв, інші вкрай радикально налаштовані проти тих, хто будь-якої хвилини не побоїться скористатися своєю новою силою.

​

Єдине явне нагадування про Скрегіт, яке збереглося досі, це маленькі купчасті хмари, з яких виходить тьмяне свічення того чи іншого кольору. Вони завжди знаходяться на тому самому місці і зустрічаються по всьому світу, незалежно від материка. Хмари ці звуться "Спіраліони", але в народі їх називають "сонними хмарами".