Ця історія — неминуча катастрофа двох сердець і відчайдушна спроба їй запобігти. Поки Вовченя все мріє про запашний чай, я втягую дим і гадаю, під яким кутом відсікати голову величному божеству. Спільного між нами менше, ніж між мармеладною гусеницею і затхлою папіросою, але все одно я втягнув її в те, що й пригодою не назвеш. Ступаємо начебто в унісон, але Вовченя бачить у мені романтичного курця, я в ній — без п'яти хвилин покійницю. 

Говорячи щиро, це історія про чисті серця і того, хто їх без вороття спотворює. Про меншовартісну людину, яка завжди хоче як краще, але залишає за собою лише згарище. Про закомплексоване Жученя, яке кидає клятви на вітер і знає, коли потрібно бити в спину так, щоб на смерть. Ця книжка про мене і мою відсутність.

Тільки річ у тім, що я терпіти не можу говорити щиро. Тому клянуся життям своїм, що це історія про пару дурнів і їхню теплу пригоду з невеликими складнощами, тільки й усього.

ДИЛЕМА ДИСКОБРАЗIВ